Жінка як річ

img

Джерело зображення: urbanette.com

Самооб'єктивація як спроба знайти цінність

В сексуальній об’єктивації жінок немає нічого нового. Ми стикаємось з нею щоденно - в журналах, на екранах телевізорів, в метро, реклама з оголеним жіночим тілом поклеєна на автобусах. Це стало настільки буденною річчю, що більшість людей навіть не помічає її (принаймі свідомо). Ці люди ніколи не відійдуть у сторону і не подумають чому це напівогололена жінка стає частиною комерції, і чому груди стають центром уваги, коли рекламують будівельні матеріали. Маркетологи та затуркані люди кажуть, що це частина людської природи.

Дуже часто в рекламі жінок зображають без голови або просто як частину тіла, “обрізаючи” все зайве. І ми, споживачі цього медійного лайна, винні що така реклама діє. Споживаючи та купуючи продукти, які використовують в рекламі оголене жіноче тіло, ми ще більше заохочуємо маркетологів використовувати цю жорстоку торгівельну тактику.

" Однією із причин, чому жінок тримають в стані економічного ґніту, є те, що так найлегше тримати їх в стані повної сексуальної доступності. Економічно залежні жінки - це сексуально доступні жінки. Системний економічний тиск перетворює кожну жінку в таку, яку можна купити” - Андреа Дворкін

Приказка “секс продає” може бути вірною лише стосовно маркетингу, спрямованого на чоловіків. Не секс є рушійною силою щодо жінок, а самооб’єктивація. Ідея полягає в тому, що для привабливості і бажанності, жінка повинна діяти/мати вигляд/одягатися як ця інша (ідеал з картинки або відео). Якщо цього не робити, то лише сама жінка буде винуватицею свого нещастя, незаміжжя і неудачливості. Жінки з реклами кажуть тобі як стати сексуальною. Ти повинна їх слухати!

Але як це зробити, якщо не кожна жінка має вагу 50 кг і третій розмір грудей при зрості 180 см? Це скоріше виняток із правил, жінка з такими параметрами, ніж загальна тенденція. Чи не так? Окрім того, кожна фотографія ретельно обробляється у фоторедакторі, де замасковуються всі морщини/прищики/веснушки/дефекти/целюліт/розтяжки і т.п.. Тому, не кожна жінка може досягнути самотужки так званого “стандарту краси”. Не дивно, що після перегляду такої реклами, жінки почувають себе незахищеними, самооб’єктивізованими, впадають у депресивний стан, мають харчові розлади і сексуальну дисфункцію.

У 2001 році в “Міжнародному журналі харчових розладів” вийшла аналітична стаття на тему: “Вплив експерементальної презентації худощавості в зображеннях на вдоволення власним тілом”. Вчені намагалися за допомогою мета-аналізу визначити як маніпулюють медіа молодими дівчатами та жінками, показуючи в глянцевих журналах лише струнких моделей.

Як і очікувалося, після перегляду запропонованих світлин, учасниці експеременту різко негативно відгукувалися про власне тіло. Ефект був не таким разючим, коли їм показали фото звичайних моделей, моделей розмір-плюс, або неодухотворені предмети. Найбільший вплив світлини спричинили на дівчат віком до 19-ти років, а також на тих, хто схильний до ожиріння.

Якщо поглянути на зображення моделей ближче, то можна помітити таку тенденцію: їхнє тіло занадто худе, щоб виношувати дітей і самі вони у своїй більшості схожі на дітей. Молоде тіло є символом нашого часу і жорстокої реальності: жінки та дівчатка є номером один продажів на глобальному чорному ринку органів та сексуального рабства. Рабство - це порушення прав людини чи сексуальна пригода? На що годяться соціальні зміни, які не можуть вирішити даного питання?

Попри всі ці сумні факти, мабуть, у кожної з нас є знайомі, які повністю підтримують фінансово та своїм стилем життя індустрію моди і краси. Вони не розуміють, що повільно колективними зусиллями приносять шкоду не лише собі, а й усьому суспільству. Відчувати себе сексуальною, це те, на що має право кожна жінка. Але треба чітко усвідомлювати різницю між вираженням сексуальності та використанням себе як сексуального об’єкту. Жінкам стає все важче розвинути в собі самовпевненість, коли вони регулярно потрапляють під “бомбардування” зображеннями жінок з ідеальним тілом (з точки зору маркетологів).

Боротися із об’єктивацією в рекламі можна декількома методами. По-перше, бойкотувати фірми та продукти, які використовують у своїй рекламі елементи об’єктивізації. По-друге, писати скарги в “Індустріальний ґендерний комітет з реклами”. По-третє, боротися неустанно із будь-якими проявами патріархату. Статистика каже, що у студентів коледжів на 40% менше емпатії, ніж 20 років тому. Якщо ми можемо підняти істинний спротив масовій культурі, то повинні зрозуміти також всю суть сміливого пророцтва поетки Андріани Річ: “Без ніжності ми у пеклі”.

Вхід | Реєстрація
bookЗавантажити книгу
donate Підтримати проект

Iлюзії

+ Запитати

Рішення

+ Запропонувати рішення