Будуть добровільні реформи

img

Джерело зображення: pixabay.com

Реформи як недоброякісна пігулка - заліковує симптоми, але не лікує причини хвороби

Якщо нам важливе життя на Землі і ми розуміємо, що добровільно знищення природи не припиниться, то які методи опору вирішать проблему? Нам потрібно захистити життя на планеті від промислової системи. Раніше природу знищували безкарно. Тепер у цій війні буде три сторони.

Ми не маємо жодних ілюзій, що більшість буде на нашій стороні. Проте, ми дуже хочемо добровільної трансформації свідомості людей. Ми потребуємо їх усвідомленості, їх невдоволення. Але реальність підказує нам, що потрібен план Б.

Цивілізація не трансформується просто так. Знищення природи не стане екологічним. Це фізично неможливо. Є гіпотеза, що ідеї можуть бути заразними. Але це ще одне виправдання для бездіяльності. Це говорить про відрив від справжньої фізичної реальності, про неможливість добровільної трансформації. Нам потрібно зупинити цивілізацію, поки вона не вбила нашу планету. Завдання важливе, і ми не станемо сподіватися на диво.

Ліберальні механізми вирішення проблем не працюють, вони характеризуються значними затримками у реалізації і відкладають вирішення проблем у довгий ящик - наприклад, добровільне зменшення викидів у повітря СО2 до 2050 року. Практично неможливо зробити прогноз щодо наслідків таких відтермінувань. Кожний день викидів означає, що знищується більше видів живих організмів. Кожен день означає новий розрив між населенням планети та ємністю довкілля.

Немає в світі жодної людини, яка б добровільно відмовилася від своїх привілеїв. Яскравий приклад соціальної несправедливості, підкріпленої привілеями, є Індія зі своєю кастовою системою. І хоча цю систему де-юро відмінили у 1949 році, де-факто вона все ще існує і ні про які права людини там навіть мови немає. Отож, люди в Індії діляться на такі касти (варни): духовенство - брагмани, воїни - кшатрії, торговці та фермери - вайшії, слуги та робітники - шудри і окремо каста “недоторканих”.

Без релігійних переконань, можливо, якась надія ще б жевріла. Але так як релігія стоїть на захисті соціальної нерівності і забиває людям голови “віруваннями” та “вченнями”, все намарно. Відповідно до “Законів Ману” вайшіям та шудрам не можна відхилятися від запропонованих їм функції (служіння вищим кастам), бо інакше у світі запанує хаос. Не можна одружуватися представникам різних каст і не можна виконувати роботу представників інших соціальних груп.

Така дискримінація по приналежності до соціальної групи звучить так само абсурдно, як і дискримінація за кольором шкіри чи статтю. Часом двірник може виявитись справжнім брахманом, а якийсь вчений чи генерал – шудрою. Людина не є чимось сталим і постійним, впродовж життя можуть змінитися погляди, інтереси та цінності. Шудра може духовно вирости до брахмана, але і брахман може, в свою чергу, деградувати до шудри.

В світлі всього вищесказаного можна поставити питання, а ви самі пошукайте відповідь у своєму серці та розумі: “Чи захоче брахман, який живе у достатку і горя не має, добровільно стати шудрою?”. Переформульовуючи на сучасний манір: “Чи захочуть капіталісти та багаті люди добровільно відмовитися від нищення природи?”

Вхід | Реєстрація
bookЗавантажити книгу
donate Підтримати проект

Iлюзії

+ Запитати

Рішення

+ Запропонувати рішення