Нас врятує прогрес

img

Джерело зображення: pixabay.com

Нові технології створюють ілюзію безпеки

“Що б ви там не говорили про зміну клімату і про загрози цивілізації, я вірю в прогрес і в технологічні рішення. Кам’яний вік закінчився не через те, що не стало каміння, а через те, що людство почало активно розвиватися” - ось типова відповідь типового обивателя, який покладається на новітні технології. Але чи все настільки безхмарно?

Настала ера, яку деякі активісти називають “нульовим десятиліттям” кліматичної кризи. Потрібно щось змінювати негайно, бо інакше - ми втратимо свій шанс. Це означає, що звичні мантри, на яких тримається швидкозростаюча ринкова економіка (Технологічне майбутнє вже поруч! Технології врятують нас! Дослідження, що призводять до забруднення - це лише шлях до чистого довкілля) нічого не варті. Земля не має часу аж на ціле століття, щоб у Китаю та Індії проминули свої індустріальні часи.

Бездіяльність, що тривала десятиліттями, спонукає до рішучості сьогодні. Чи можливо щось вдіяти? Можливо. Чи можливо щось вдіяти, не підриваючи основ капіталізму? У жодному разі. Технології розвиваються, але хто отримає від них вигоду в першу чергу?

Рішення не можуть бути ефективними, якщо вони базуються на технологічних винаходах або діях політичних і технократичних еліт в масштабі всієї промислової інфраструктури. Є рішення, які повністю вдовольняють потреби людей (наприклад, ручні помпи в Індії). Проте вони або ігноруються, або відкидаються в угоду комерційним та більш небезпечним винаходам (наприклад, промислове буріння води). Нові технології виробляють в людей залежність (згадати хоча б вплив соцмереж) і, таким чином, ефект від них ще більш руйнівний.

Окремо можна виділити “зелені” технології: сонячні панелі, вітрові турбіни, тощо. Так, вони розглядаються як вирішення проблеми кризи нафти і газу, але варто не забувати, що сонячні панелі є результатом діяльності промислової цивілізації. Вони не ростуть з-під землі, їх не приносить вітром, а тим паче не ростуть після дощу. Виробництво сонячних панелей потребує матеріалів (метал, фотопластини, пластик, важкі метали) і звичайно ж - електроенергію. Крім того, панелі та турбіни служать близько 20-30 років і потребують заміни. Відновлювальні джерела енергії ніколи не замінять інфраструктуру, що супроводжує систему, побудовану на викопному паливі, бо повністю залежить від неї.

Можна довго думати про технології, як про “спасіння” та “ноїв ковчег майбутнього”, але поки технології потребують мідний дріт, літієві батареї, пластикові корпуси і алюмінієві деталі, доти буде потрібна промислова інфраструктура. А вона, в свою чергу, потребує добуток корисних копалин, нафти, газу, що саме по собі є екологічно нестійким явищем.

Ми думаємо, що пануємо над світом і зможемо його зберегти

Вперта віра у здатність технологій вирішити всі наші проблеми у майбутньому ґрунтується на попередніх технологічних проривах. Наймасштабніші з них це розчеплення атому та освоєння космосу.

Нам здається, що планетою можна керувати та управляти як собі заманеться. Для нас вона крихка і беззахисна. І коли ми вирішуємо, що її треба оберігати/розорювати/знищувати, то це означає, що ми беремо на себе обов’язки турботливих батьків. Але це не так. Це наші життя крихкі і беззахисні, а Земля могутня і велика. І якщо ми будемо доводити Землю до крайнощів, то вона здатна погубити нас. І не важливо якими технологіями ми володітимемо.

А Земля може лютувати. Згадати хоча б урагани, виверження вулканів, ерозію ґрунту, засухи та люті зими. Тому, щоб не плекати зайвих ілюзій, активним борцям опору потрібно якнайшвидше дізнатися про всі загрози цивілізації і діяти.

Вхід | Реєстрація
bookЗавантажити книгу
donate Підтримати проект

Iлюзії

+ Запитати

Рішення

+ Запропонувати рішення