Можна врятувати планету і зберегти м'ясо в своєму раціоні

img

Джерело зображення: pixabay.com

Тваринництво здатне зупинити глобальне потепління і не тільки

80% енергії, яку отримує сучасне людство від споживання їжі, походить від зернових культур. М’ясний щоденний раціон є привілеєм багатих, а м’ясо тварин, яке було вирощене на органічній фермі без зернових кормів, цінується вдвічі-втричі дорожче. Парадокс, божевілля? Наскільки часто ти їстимеш м’ясо, коли у 2050 році нас стане вже 9 мільярдів?

Домашнє тваринництво може стати гідним вирішенням проблеми. Окрім того, воно здатне зупинити глобальне потепління і не тільки...

Те м’ясо, яке ми купуємо у супермаркеті і яким поповнюємо рівень білків та жирів в організмі, є нездоровим. Адже тварина, яку годують лише кормом, хворіє від такої “дієти”. Чому так? Щоб відповісти на дане питання, треба повернутися на 2 мільйони років назад. Тур, дикий предок свійської корови, харчувався виключно травою і лише з одомашненням 12 000 років тому зернових культур людиною, тваринам почали давати додатковий прикорм. Тури та їхні нащадки їли те, що ми не можемо їсти - целюлозу - перетворюючи її в те, що можемо - білки та жири.

Зерновий корм значно зменшує час дозрівання м’яса у великої рогатої худоби і вироблення молока у дійних корів. Але це також і вбиває їх. Делікатний бактеріальний режим коров’ячого шлунку стає кислотним і перетворюється на септичний. Свійські птахи хворіють на ожиріння печінки, якщо їх годувати виключно кормом; їм не потрібне ніяке зерно для виживання. Вівці та кози, які також є травоїдними, теж не потребують таких “ласощів”.

Але ж як тоді фермери додумалися напихати тварин кормом, замість того, щоб випасати їх на пасовищах?

Промислове фермерство з’явилося в Америці у 1950-х роках, коли корм із кукурудзи став дуже дешевим. А чому так сталося? Бо люди зрозуміли як перетворювати нафту в добриво. В ті часи нафта славилася своєю дешевизною, тому виробництво добрив різко пішло вгору. Фірми, які почали одними із перших торгувати кормом із кукурудзи, стали монопольними і зараз повністю контролюють цей ринок. Фермери забрали тварин із пасовищ і перевезли їх на ферми поблизу міст, закривши у тісних бетонних приміщеннях та за огорожею. Все, щоб бути поближче до кінцевих споживачів - жителів міст та мегаполісів.

Якщо взяти для прикладу Україну, то до Другої світової війни тварини на наших землях перебували на вільному випасі і такого поняття як товстий шар сала зі свинини не існувало. Майже кожна родина мала господарство з м’ясними тваринами. Люди ніколи не голодували. Проте з приходом війни, коли потрібно було підвищити енергетичну цінність їжі, тварин почали закривати у сараях і годувати зерновим кормом, щоб вони швидше набирали вагу і нагулювали зайвий жирок. Якраз в ті часи і з’явився міф про сало, яке так люблять українці.

Якщо говорити мовою цифр і математичних обчислень (американський варіант), то для того, щоб виростити 1 фунт (450 г) зерна, потрібно витратити 27 літрів води. В той час як на 1 фунт м’яса потрібно використати від 1130 до 2700 літрів води. Це за умови, що тварини живуть харчуюсь лише кормом.

На пасовищі велика рогата худоба вип’є від 30-ти до 55-ти літрів води щоденно. В середньому тварина, яка випасається, досягає ринкової ваги за 21 місяць (630 днів). Виходить, що на одну корову в загальному потрібно 18 300 - 34 300 літрів води. Це 200-225 кілограм м’яса і ще 65 кілограмів жиру та кісток, які відкидають.

Дійна корова п’є більше води, близько 95-190 літрів щоденно, але все залежить від породи і природних умов. На 35 літрів молока, вона споживає 70 літрів води, що становить відношення майже 2:1.

Важливо також показати порівняння поживності 1 фунту зерна і 1 фунту м’яса. М’ясо містить вдвічі більше калорій (592 проти 339, на 100 г). Калорії - це енергія, і в м’ясі її однозначно більше. Навіщо вирощувати на землі монокультури, якщо там можна просто випасати корів?

Якщо з енергетичною цінністю м’яса тварин на вільному випасі ми розібралися і розуміємо його вигоду для здоров’я людства, то як тоді таке ведення домашнього тваринництва вплине на зміни клімату?

Можна взяти півгектара землі і зробити з ним 2 речі. Перший варіант: вбити все живе на ній аж до рівня мікроорганізмів (переорати, удобрити хімічними пестицидами) і посадити там кукурудзу. Частина добрив потрапить у ґрунтові води і вб’є в річці рибу; рівень води в річці почне падати і цю недостачу відчують дерева, тому ліс повільно перетвориться на пустелю. Жахливий сценарій, правда ж? І цю кукурудзу, вирощену на півгектарі землі, ти зможеш дати на корм замордованим тваринам, які живуть на бетонній фермі біля міста. І наприкінці року матимеш дві корови, які можна буде здати на м’ясо.

Другий варіант. Ти можеш просто полишити цю землю з її травами, тваринами, птахами, мікроорганізмами, які там живуть в спокої - у їхньому домі. Просто пустити випасатися туди корів, вони їстимуть траву. І наприкінці року ти матимеш... дві корови.

Тобто, можна вбити все живе і екосистему, а на виході отримати ту ж саму кількість м’яса, що і при здоровому випасі тварин. А можна розводити тварин з розумом. Від раціонального ведення тваринництва екосистема лише виграє. Корови, випасаючись, одразу удобряють землю своїми органічними відходами. Не потрібно витрачати кошти на штучні добрива. Великий плюс такого ведення сільського хазяйства полягає в тому, що полікультурні насадження не потрібно прополювати і природа сама відрегулює їхню кількість. А також трав’яний покрив краще утримує вуглець у ґрунті, ніж монокультури і відмираючи - поповнює запас мікроелементів.

Таким чином, домашнє раціональне тваринництво (за умови, що народонаселення планети не буде зростати), може стати одним із рішень проблеми глобального потепління і стати порятунком для нашої планети!

Вхід | Реєстрація

Iлюзії

+ Запитати

Рішення

+ Запропонувати рішення



bookЗавантажити книгу
donateПідтримати проект