Відсторонитися, побачивши жорстокість - це позиція слабкогодухого

img

Джерело зображення: pixabay.com

Може потрібно просто піти?

Цивілізація пустила метастази по всій планеті і планує освоювати нові планети (Марс, наприклад). Багато хто вважає, що рятувати життя на Землі вже марно і тому треба шукати нові шляхи відступу. Для них вирішення екологічних проблем не існує, тому треба просто…піти. Але куди вони збираються піти? В Арктику, що тане? У океанські простори, переповнені пластиковим сміттям? Канцерогенами та нечистотами забруднені більшість річок світу. Куди ти підеш? Якщо хтось дісно покине планету і полетить в космос шукати кращого щастя, то це будуть багатії. Але таке майбутнє теж сумнівне…

Реальний світ – це основа всього життя, емоційно та фізично відсторонитися від цієї основи не вийде. Піти, побачивши жорстокість - не рішення. За сьогоднішній день зникли 200 видів живих істот.

Даніель Куінн (американський політик) каже: «Революція в нашому суспільстві завжди була атакою на ієрархію, вона завжди мала на увазі бунт – буквально рух знизу-вверх. Але бунт не має ніякого значення для виходу за межі цивілізації. Якщо з літаком проблеми, то не потрібно стріляти у пілота, натомість потрібно брати парашут і вистрибувати. Немає сенсу у поваленні ієрархії, ми просто хочемо залишити її в минулому.»

Але якщо метафора із літаком підходить для порівняння з ієрархією, то для ситуації з якою зіштовхнулась наша планета – не дуже. Невже хтось вважає, що в такій ситуації найкраще це самоусунутись і піти? Куінн також згадує і про планету, але якось у нього це виходить зі споживацької точки зору: «Коли ми говоримо про порятунок світу, то який світ ми маємо на увазі? Не блакитну кулю, звичайно ж. Не світ всього живого. Йому, на диво, ніщо не загрожує. Навіть роблячи найбільш жахливі речі, ми були б нездатні позбавити планету життя. Зараз вважається, що аж 200 видів живих істот щезають кожного дня в результаті нашої діяльності. Якщо ми продовжимо вбивати наших сусідів з такою ж самою швидкістю, то обов’язково настане день, коли одним із 200 видів буде наш вид. Порятунок світу може означати лише порятунок навколишнього світу, в якому ми живемо.» На жаль, вельмишановний Деніель помиляється і люди дійсно можуть вбити все живе на Землі. Наприклад, якщо світові держави почнуть війни. А ще процес глобального потепління запущено так, що через розігрів планети, вона більше не зможе підтримувати життя.

Але найголовнішим є питання: хіба не варто боротися за життя тих 200 видів, які зникають щодня? Невже їхня єдина цінність це те, що вони формують довкілля на радість і користь людям?

Невже наші серця просто переганяють кисень по тілу і в них немає місця для любові до всього живого?

Наш моральний обов’язок – це зупинити промислову цивілізацію, бо на кону – життя на Землі. Парашутування з ціллю особистого порятунку не може бути повноцінним рішенням проблеми, навіть якби безпечне місце для приземлення існувало.

Якщо варто навести приклад успішного політичного руху спротиву, то гідної оцінки заслуговує Блокадія (соціальний рух, що виникає в будь-якій країні світу у відповідь на агресивну екологічну політику з боку влади). Раніше рухи поділялися на два види: ті, що боряться із системою і ті, які створюють альтернативи для неї. Альтернативи просто необхідно створювати і навчатися новим антицивілізаційним навикам, проте не ставити собі цю діяльність у пріоритет. Фермери Вермонта у Північній Америці мали одну із найсамодостатніших сільськогосподарських систем у США до 2011 року. Коли ураган Айрін опустошив штат і повені не лише зруйнували мости, а й як сказав один із місцевих жителів, “Зіпсували урожай місцевого сільського господарства. Усе раптом опинилося під водою. Так неможливо щось виростити. На багатьох фермах родючий верхній шар ґрунту тепер вкритий річковим піском”. Після цього випадку він зрозумів, що “якщо ми не подолаємо проблеми клімату, усе інше нічого не буде варте”.

Тож просто саджати овочі і жити на органічних фермах подалі від міст - не варіант для цього покоління. Більше не може бути таких “зелених” музеїв, адже нафто-газово-ураганний потяг дістанеться до нас так чи інакше. Будучи алльтернативу, треба підтримувати всіма легальними способами (морально та освітньо), тих, хто активно бореться за спасіння планети беспосередньо впливаючи на інфрастуктуру промислової цивілізації.

Жителі Блокадії знають це, тому їхній рух не зациклений лише на протистоянні (шахтам, нафтовим і газовим свердловинам тощо) та захисті (свого способу життя). Це конструктивний рух, що активно створює альтернативну економіку, яка базується на інших принципах і цінностях. Також вони підтримують ідеї знищення небезпеки.

Просто взяти і піти – це не вихід. Боротися і перемагати – ось шлях істинно люблячої та морально зрілої людини.

Вхід | Реєстрація
bookЗавантажити книгу
donate Підтримати проект

Iлюзії

+ Запитати

Рішення

+ Запропонувати рішення